головувати
ГОЛОВУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок.
Бути головою чого-небудь, виконувати обов'язки голови (у 3, 4 знач.).
На зборах головував Максим Антонович (Ю. Збанацький);
З Гайдучком ніхто не потягається. Він головує п'ятнадцять літ. Різне бачив (Б. Харчук);
Вiн головує в колгоспi з п'ятдесят другого року (Р. Федорів).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- головувати — головува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- головувати — Бути за голову; п-к –УЮЧИЙ, який — ує, покликаний головувати, голова. Словник синонімів Караванського
- головувати — -ую, -уєш, недок. Бути головою чого-небудь, виконувати обов'язки голови (у 3, 4 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- головувати — див. керувати; працювати Словник синонімів Вусика
- головувати — Головува́ти, -ву́ю, -ву́єш, -ву́є Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- головувати — ГОЛОВУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. Бути головою чого-небудь, виконувати обов’язки голови (у 3, 4 знач.). В кімнаті скромній і спокійній Сіяє сяєво сторіч: На конференції партійній Тут сам головував Ілліч (Рильський, 1,1956, 313)... Словник української мови в 11 томах
- головувати — Головувати, -вую, -єш гл. Быть въ должности головы. Сим. 226. Словник української мови Грінченка