1. Словник української мови в 11 томах

головувати

ГОЛОВУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. Бути головою чого-небудь, виконувати обов’язки голови (у 3, 4 знач.).

В кімнаті скромній і спокійній Сіяє сяєво сторіч: На конференції партійній Тут сам головував Ілліч (Рильський, 1,1956, 313);

Радченко і Таран уже багато років головували в сусідніх колгоспах і з роками в них склалася своєрідна дружба-змагання (Жур., До них іде.., 1952, 133).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. головувати — головува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. головувати — Бути за голову; п-к –УЮЧИЙ, який — ує, покликаний головувати, голова. Словник синонімів Караванського
  3. головувати — -ую, -уєш, недок. Бути головою чого-небудь, виконувати обов'язки голови (у 3, 4 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. головувати — ГОЛОВУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. Бути головою чого-небудь, виконувати обов'язки голови (у 3, 4 знач.). На зборах головував Максим Антонович (Ю. Збанацький); З Гайдучком ніхто не потягається. Він головує п'ятнадцять літ. Різне бачив (Б. Словник української мови у 20 томах
  5. головувати — див. керувати; працювати Словник синонімів Вусика
  6. головувати — Головува́ти, -ву́ю, -ву́єш, -ву́є Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. головувати — Головувати, -вую, -єш гл. Быть въ должности головы. Сим. 226. Словник української мови Грінченка