1. Словник української мови в 11 томах

головування

ГОЛОВУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. голову́вати.

— А що ж колгосп їм подарує? — думав він. Перше весілля при його головуванні, і треба його якось відзначити (Кучер, Трудна любов, 1960, 44).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. головування — головува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. головування — -я, с. Дія за знач. головувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. головування — ГОЛОВУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. головува́ти. Пан президент раптом нахиляється до Штіфеля й передає йому головування (В. Винниченко); Кому ж приємно, щоб твій друг, один з найупертіших фундаторів артілі... Словник української мови у 20 томах
  4. головування — Головува́ння, -ння, -нню Правописний словник Голоскевича (1929 р.)