1. Словник української мови у 20 томах

голубар

ГОЛУБА́Р, я́, ч.

Те саме, що голубівни́к.

Був з Сашка найперший голубар поміж усіма голубарями (Ю. Смолич).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. голубар — голуба́р іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. голубар — -я, ч. Той, хто розводить, тримає голубів. || Фахівець із голубівництва. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. голубар — ГОЛУБІВНИ́К (той, хто розводить голубів), ГОЛУБА́Р, ГОЛУБ'Я́ТНИК рідше. Багато відомостей про повадки й життя птахів передали Петрові Федоровичу батько й дід, теж пристрасні голубівники (з газети); Був з Сашка найперший голубар поміж усіма голубарями (Ю. Словник синонімів української мови
  4. голубар — ГОЛУБА́Р, я́, ч. Те саме, що голубово́д. Був з Сашка найперший голубар поміж усіма голубарями (Смолич, Світанок.., 1953, 12). Словник української мови в 11 томах