гомеозис

ГОМЕО́ЗИС, у, ч., біол.

Зміна органа (або частини тіла), внаслідок чого досягається уподібнення з відповідним органом у організмів споріднених груп.

Гомеозис найчастіше зустрічається в комах; його вивчення дозволило виявити нові факти, важливі для ембріології та порівняльної анатомії (з наук.-попул. літ.);

Причиною гомеозису можуть бути спадкові порушення розвитку й гомеозисні мутації (з наук.-попул. літ.).