гонористість
ГОНОРИ́СТІСТЬ, тості, ж.
Властивість за знач. гонори́стий.
Мов підмінив хто і Шафороста. Вщухли окрики, спала гонористість (Яків Баш);
Якщо Пруст написав, що є чотири різновидності кохання: любов-захоплення, любов-гонористість, любов-пристрасть, любов-хвороба, то для мене особисто важить тільки любов до свободи (М. Малиновська);
Пиху, гонористість недарма відносять до семи смертних гріхів – ці риси перешкоджають рівному спілкуванню між людьми, нищать людинолюбство, заповідане Богом (з публіц. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гонористість — гонори́стість іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
- гонористість — див. ГОНОР Словник синонімів Караванського
- гонористість — -тості, ж., розм. Властивість за знач. гонористий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гонористість — ГОНОРИ́СТІСТЬ, тості, ж., розм. Властивість за знач. гонори́стий. Словник української мови в 11 томах