гострозубий
ГОСТРОЗУ́БИЙ, а, е, розм.
1. З гострими зубами або гострим зуб'ям.
Може, там заліз під стіл гострозубий крокодил? (Н. Забіла);
За плугами по землі проїхала гострозуба борона, розбиваючи грудки (О. Іваненко).
2. перен. Дотепний, уїдливий (про людину).
Гострозубий Мар'ян відлякував отців від порога своїми цинічними дотепами (С. Тудор).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гострозубий — гострозу́бий прикметник розм. Орфографічний словник української мови
- гострозубий — -а, -е, розм. 1》 З гострими зубами або гострим зуб'ям. 2》 перен. Дотепний, уїдливий (про людину). Великий тлумачний словник сучасної мови
- гострозубий — див. гострий Словник синонімів Вусика
- гострозубий — ДОТЕ́ПНИЙ (здатний до влучних висловів; влучний, з сатиричним або жартівливим відтінком); ГО́СТРИЙ (про вислів); ГОСТРОЗУ́БИЙ розм., ГО́СТРИЙ НА ЯЗИ́К (ГО́СТРИЙ НА МО́ВУ) розм., ГОСТРОЯЗИ́КИЙ розм. (про людину). Словник синонімів української мови
- гострозубий — ГОСТРОЗУ́БИЙ, а, е, розм. 1. З гострими зубами або гострим зуб’ям. Може, там заліз під стіл гострозубий крокодил? (Забіла, Веселим малюкам, 1959, 69); За плугами по землі проїхала гострозуба борона, розбиваючи грудки (Ів., Вел очі, 1956, 104). 2. перен. Словник української мови в 11 томах