готувати

ГОТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок.

1. кого, що. Робити придатним, готовим для використання.

Пізно світилось проти п'ятниці світло, як в Великодну ніч. Люди мовчки готували сокири, кілки, залізні лопати (М. Коцюбинський);

Готувала [медсестра] інструменти для чергової операції (Д. Бедзик);

За останні роки стали краще удобрювати землю, готувати насіння і доглядати за посівами (з наук. літ.);

// Навчати з якою-небудь метою, давати необхідні знання; підготовляти.

Мене готували до інституту, а брата до корпусу (Панас Мирний);

Цього літа Макар Іванович готував свого Павлушу .. до гімназії (А. Головко).

2. що. Працювати, розробляючи що-небудь, виконуючи якесь завдання.

Хлопці думають, що це я доповідь їм готую, і ходять навшпиньки (Ю. Яновський);

Інженер-іригатор готував плани нових прочисток ариків (Іван Ле);

// Виготовляти що-небудь.

– А там – камінь обробляють – точать, пиляють, вистругують з нього всякі виробки; а там з глини посуд готують (Панас Мирний);

Дослідник готує його [добриво] так, наче першокласний куховар якусь заморську підливу (О. Донченко).

3. що і без прям. дод. Варити, приготовляти їжу; куховарити.

Почала я готувати снідання, а черниця за мною у комору, пшона одміряє у глечик, одсипає муки у миску, сметани у полумисок (Марко Вовчок);

Дмитро охоче працює з дідом, охоче переймає його науку і з задоволенням їсть усякі чудернацьки приправлені страви, які готує старий (М. Стельмах);

Смачно готувала Марія, але страва та була Ларисі гіркішою від полину (М. Руденко).

4. що. Заготовляти що-небудь для дальшого використання, робити запас чогось.

То-то і є! поки чоловік у добрі та у щасті, так він дума, що вже йому і усе так буде, і не журиться ні об чім, і не готує собі нічого (Г. Квітка-Основ'яненко);

– Готуй лишень посаг та рушники: хутко й свататимуть! (Марко Вовчок);

– Дядьку Іване, чи це не те дерево, що ви готували на крокви? (О. Гончар).

5. що. Збиратися зробити що-небудь, задумувати щось.

[Кушнірук:] А вчора чоловік із двору хвалився нашим хлопцям, що пані Люба із сином готують на нас облаву (С. Васильченко);

Що там робиться в тих загадкових бетонованих черевах? Що роблять там гарнізони, що планують, що готують? (О. Гончар).

◇ (1) Готува́ти (підготовля́ти) / підготува́ти (підгото́вити) ґрунт для кого – чого, до чого, під що – створювати необхідні умови для кого-, чого-небудь, для здійснення чогось.

Та я гадаю, що малі брехні підготовляють ґрунт під великі і так твориться цей брехливий життєвий систем [ця брехлива життєва система], у котрім [котрій] доводиться нам жити (Б. Лепкий);

Данило обережно готував ґрунт до переговорів (А. Хижняк);

(2) Готува́ти (дба́ти) рушники́ (скри́ню), заст. – збиратися, готуватися заміж.

А дівчата лицялися і рушники дбали (Т. Шевченко);

Он до тебе восени прийдуть старости. Готуй рушники (І. Нечуй-Левицький);

Скриню ще рано дбати, дівчата засміють (К. Гордієнко).