готувати

ВАРИ́ТИ (про їжу, сніданок, обід тощо — за допомогою вогню робити готовим, придатним для споживання), ГОТУВА́ТИ, ПРИГОТОВЛЯ́ТИ, КУХОВА́РИТИ розм., КУХАРЮВА́ТИ розм., ГОТО́ВИТИ розм. рідко. — Док.: звари́ти, зготува́ти, приготува́ти, згото́вити, пригото́вити. Хівря турбувалася їжею: пекла хліб, варила страву (Панас Мирний); Хазяйка.. враз заметушилася, готуючи вечерю (З. Тулуб); Хто їх (пирогів із черницями) не їв, а ще таких, які спеціально вміє варити і приготовляти Хане Гольдбаум,.. той і думкою не здумає і в сні не виснить, яка се добра річ (І. Франко); Юрчик заходився куховарити і, розрізуючи м'ясо, пересипав його сіллю своїх дотепів і жартів (Г. Хоткевич); Дружина кухарює, а маленька Наталочка допомагає матері (О. Гончар); В кухні Мариня готовить смачну вечерю (Ірина Вільде).

ГОТУВА́ТИ (доводити до готовності, робити придатним для вживання, використання), ПІДГОТОВЛЯ́ТИ, ПІДГОТО́ВЛЮВАТИ, ГОТО́ВИТИ, ПРИГОТОВЛЯ́ТИ, НАГОТО́ВЛЮВАТИ, НАГОТОВЛЯ́ТИ, ЛА́ГОДИТИ, ЛАДНА́ТИ, ЛАШТУВА́ТИ, НАЛАШТО́ВУВАТИ, СПОРЯДЖА́ТИ, НАЛА́ДЖУВАТИ розм., ЛА́ДИТИ розм., ПРИЛА́ДЖУВАТИ розм., НАЛА́ГОДЖУВАТИ розм., РИХТУВА́ТИ розм., НАРИХТО́ВУВАТИ розм., ОБЛА́ДЖУВАТИ розм., РИШТУВА́ТИ розм., НАРЯДЖА́ТИ розм., ОБРЯДЖА́ТИ (ОБРЯЖА́ТИ) розм., ЛАДУВА́ТИ діал., ПРИЛА́ГОДЖУВАТИ діал. — Док.: зготува́ти, підготува́ти, підгото́вити, згото́вити, приготува́ти, пригото́вити, наготува́ти, нагото́вити, зла́годити, нала́годити, наладна́ти, ви́ладнати, налаштува́ти, споряди́ти, нала́дити, зла́дити, прила́дити, нарихтува́ти, ви́рихтувати, обла́дити, наряди́ти, обряди́ти, обладува́ти заст. наладува́ти, прила́годити. Люди готували риболовне приладдя, сіті, гачки.., щоб рибалити в степових річках та озерах (З. Тулуб); Навчив колгоспників досконало підготовляти робоче місце для молотарок шахтар Василь Кучер (І. Волошин); Ешелон підготували до відправки на кілька годин раніше строку (В. Собко); Монголи готовили вже коней до від'їзду (І. Франко); Іван Половець наказав приготувати кулемети (Ю. Яновський); Звечора все наготовили, приладили, землероби сиділи в бригадній хаті, курили, перемовлялися, як завтра виїхати в поле (К. Гордієнко); — Лагодь, сину, сани, відвезеш ялинку (М. Коцюбинський); Не інакше, як пастку якусь ладнають (козаки) (А. Головко); Лаштуй же, брате, гостру зброю, борзих коней обряджуй в путь (Н. Забіла); — Я вже тобі й воза помазала, і ярмо й занози налаштувала (І. Нечуй-Левицький); Спорядивши воза, Кирило виніс кілька клуночків збіжжя (А. Іщук); — Покормиш бджілок; казанок На кашу пшоняну наладиш (Я. Щоголів); Музики йдуть! Музики! Ладьте місце для музик! (І. Франко); Я мусіла ще собі і вбрання приладити (Леся Українка); Звеліли налагодити візок і пару коней (О. Стороженко); Порався в гаражі, рихтував "Москвича" в дорогу (О. Гончар); Тимофій обережно виніс з горниці.. великого грамофона і коробку пластинок, одімкнув, став нарихтовувати (Дніпрова Чайка); Чабан з наймитом обладжували воза (Марко Вовчок); А чумаки вже валку риштують (П. Куліш); Нарядити новий серп; Та мій милий у роботі, ладує цівочки, Тото мені на ширинку та й на топаночки (коломийка); Обладували вози в дорогу (Словник Б. Грінченка); Тихович мусив доглянути, як засипали землею пеньки та трамбували землю, прилагоджуючи її до труїння (М. Коцюбинський). — Пор. 3. збира́ти.

ГОТУВА́ТИ (навчати з певною метою), ПІДГОТОВЛЯ́ТИ, ПІДГОТО́ВЛЮВАТИ, ГОТО́ВИТИ. — Док.: підготува́ти, підгото́вити. Мене готували до інституту, а брата до корпусу (Панас Мирний); Готувати кадри; — Я вже підготовив собі чимало однодумців, які згодяться нам у недалекій боротьбі (Д. Бедзик).

ЗАГОТОВЛЯ́ТИ (готувати, виготовляти що-небудь заздалегідь, наперед; робити запас чого-небудь), ЗАГОТО́ВЛЮВАТИ, ПРИГОТОВЛЯ́ТИ, НАГОТОВЛЯ́ТИ, НАГОТО́ВЛЮВАТИ, ПІДГОТОВЛЯ́ТИ, ГОТУВА́ТИ, ГОТО́ВИТИ, ЗАПАСА́ТИ, ПРИПАСА́ТИ розм., ДБА́ТИ розм., ЛА́ДИТИ розм. — Док.: заготува́ти, загото́вити, приготува́ти, пригото́вити, наготува́ти, нагото́вити, підготува́ти, підгото́вити, запасти́, припасти́, призапа́сити розм. призапасти́ розм. Одночасно з будуванням шхуни заготовляли харчі, одяг, все внутрішнє і зовнішнє устаткування корабля, ліки, мореходне приладдя, паруси, линви, посуд (З. Тулуб); За зиму дерево приготує (Грицько) на хату, щоб з весни й будувати почати (А. Головко); Журавльов.. запасав харчі для собак і людей, добував хутра білого ведмедя і песця (М. Трублаїні); — По деяких (селах) готуються до оборони: припасають зброю, сокири (М. Стельмах); Рибалка рибку дбав і у мішках носив (Л. Глібов); Докія ладила вже для неї рушники, постіль (О. Кобилянська).

ЗБИРА́ТИ (готувати когось для відправлення куди-небудь, забезпечуючи всім необхідним, готувати щось у дорогу), СПОРЯДЖА́ТИ, ЕКІПІРУВА́ТИ, ЛА́ГОДИТИ, ЛАДНА́ТИ, ЛАШТУВА́ТИ, ОПОРЯДЖА́ТИ, РИХТУВА́ТИ (РИШТУВА́ТИ) розм., ЗНАРЯДЖА́ТИ діал., ЗРЯДЖА́ТИ діал., ПОРЯДЖА́ТИ діал., ОПОРЯ́ДЖУВАТИ рідко; ОБМУНДИРО́ВУВАТИ (забезпечувати обмундируванням). — Док.: зібра́ти, споряди́ти, зладна́ти, опоряди́ти, зрихтува́ти, знаряди́ти, зряди́ти, поряди́ти, обмундирува́ти. Ти збирай мене знов у мандрівку (М. Нагнибіда); — Паніматко! Спорядіть обох (синів): пан звелів і Василя брати! (Марко Вовчок); Лагодила (мати) їх (синів) цілу ніч у дорогу (В. Стефаник); Вернуся, мамо, трактористом До села. Починай ладнать харчі, Виїжджаю уночі (О. Підсуха); — Ідіть, ідіть, мені лаштуйте все, що треба у дорогу! (П. Тичина); Фронт подався. Станіслав кинули раптово. Анатоль не встиг навіть опорядити своєї валізки (Я. Качура); (Онися:) Іване, біда. Гайдамаків не вдалося замкнути в казармі. Їх риштують у дорогу (Д. Бедзик); Треба синів на чужину зряджати (Марко Вовчок). — Пор. 1. готува́ти.

ОПРАЦЬО́ВУВАТИ (підготовляти що-небудь, ретельно продумуючи все в деталях), РОЗРОБЛЯ́ТИ, ГОТУВА́ТИ. — Док.: опрацюва́ти, розроби́ти, підготува́ти. Кільчевський почав опрацьовувати план нападу на ворога (І. Сенченко); Лисенко почав розробляти свою наукову працю про українську народну творчість (з газети); Інженер-іригатор готував плани нових прочисток ариків (І. Ле).

ОРГАНІЗО́ВУВАТИ (проводити певні заходи громадського значення, забезпечувати здійснення чого-небудь); УЛАШТО́ВУВАТИ (ВЛАШТО́ВУВАТИ), ПІДГОТОВЛЯ́ТИ, ГОТУВА́ТИ, УПОРЯДЖА́ТИ (ВПОРЯДЖА́ТИ) рідше, ЗАРЯ́ДЖУВАТИ діал., НАРЯДЖА́ТИ діал. — Док.: організува́ти, зорганізува́ти, улаштува́ти (влаштува́ти), підгото́вити, пригото́вити (приготува́ти), упоряди́ти (впоряди́ти), заряди́ти, наряди́ти, поста́вити (зі сл. справа, робота тощо), постанови́ти. — Будемо творити літературу, організовувати інтелігенцію (М. Коцюбинський); Влаштовувати концерти; Підготувати художню виставку; Уся Вітчизна готувала цей наступ (І. Ле й О. Левада); Другий рік уже, як міська інтелігенція лагодиться впорядити спектакль (С. Васильченко); Вона була би дуже радо зарядила сходини зі Славком зараз тоді, як поздоровіла, та тільки перебила її у цім її тітка (Лесь Мартович); Ніби серед будня несподівано (хлопці й дівчата) свято собі нарядили (С. Васильченко); Він знає, як діло поставити треба (І. Цюпа); От я постановив свій хор так, що всі люди на селі хвалять (І. Нечуй-Левицький).

ПЛАНУВА́ТИ що, з інфін. (обдумуючи, обмірковуючи, готуватися до виконання, здійснення чогось), ГОТУВА́ТИ, ЛА́ДИТИ розм., МІ́ТИТИ розм., КРЕ́СЛИТИ розм. Черниш лежав у траві на краю насипу, розглядаючи ледь помітні, замасковані по підгір'ю доти.. Що роблять там гарнізони, що планують, що готують? (О. Гончар); (Йолан:) На шибениці вже Рущак. Мартину ладили, а він висить (А. Турчинська); Можливо, Шульга мітить на його місце посадити Нерчина? (Н. Рибак); Сниться ланка — дівчата твої З бригадиром сидять до півночі; На посів — на весняні бої Креслять плани рішучі (М. Нагнибіда). — Пор. 2. збира́тися.