готувати
ГОТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок.
1. перех. Робити придатним, готовим для використання.
Пізно світилось проти п’ятниці світло, як в великодну ніч. Люди мовчки готували сокири, кілки, залізні лопати (Коцюб., II, 1955, 86);
Готувала [медсестра] інструменти для чергової операції (Д. Бедзик, Дніпро.., 1951, 9);
За останні роки стали краще удобрювати землю, готувати насіння і доглядати за посівами (Колг. Укр., 4, 1958, 24);
// Навчати з якою-небудь метою, давати необхідні знання; підготовляти.
Мене готували до інституту, а брата до корпусу (Мирний, IV, 1955, 334);
У місті [Львові] десятки робітничих шкіл, технічних училищ, різні фахові курси готують кадри робітників (Рад. Укр., 15.1 1959, 4).
◊ Готува́ти грунт див. грунт.
2. перех. Працювати, розробляючи що-небудь, здійснюючи якесь завдання.
Хлопці думають, що це я доповідь їм готую, і ходять навшпиньки (Ю Янов., І, 1954, 60);
Інженер-іригатор готував плани нових прочисток ариків, використання забутих заурів (Ле, Міжгір’я, 1953, 28);
// Виготовляти що-небудь.
— А там — камінь обробляють — точать, пиляють, вистругують з нього всякі виробки; а там з глини посуд готують (Мирний, IV, 1955, 330);
Дослідник готує його [добриво] так, наче першокласний куховар якусь заморську підливу (Донч., VI, 1957, 17).
3. перех. і без додатка. Варити, приготовляти їжу; куховарити.
Почала я готувати снідання, а черниця за мною у комору, пшона одміряє у глечик, одсипає муки у миску, сметани у полумисок (Вовчок, 1, 1955, 253);
Дмитро охоче працює з дідом, охоче переймає його науку і з задоволенням їсть усякі чудернацьки приправлені страви, які готує старий (Стельмах, Кров людська.., І, 1957, 269);
Смачно готувала Марія, але страва та була Ларисі гіркішою від полину (Руд., Остання шабля, 1959, 321).
4. перех. Заготовляти що-небудь для дальшого використання, робити запас чогось.
То-то і є! поки чоловік у добрі та у щасті, так він дума, що вже йому і усе так буде, і не журиться ні об чім, і не готує собі нічого (Кв.-Осн., II, 1956, 137);
— Готуй лишень посаг та рушники: хутко й свататимуть! (Вовчок, І, 1955, 66).
5. перех. Збиратися зробити що-небудь, замишляти щось.
[Кушнірук:] А вчора чоловік із двору хвалився нашим хлопцям, що пані Люба із сином готують на нас облаву (Вас., III, 1960, 409);
Що там робиться в тих загадкових бетонованих черевах? Що роблять там гарнізони, що планують, що готують? (Гончар, III, 1959, 37).
Значення в інших словниках
- готувати — (завершити готування) приготовляти, лагодити, ладнати, лаштувати, споряджати, розм. рихтувати, діал. (складаючи докупи) збирати. Словник синонімів Полюги
- готувати — готува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- готувати — (вози) рихтувати, лагодити, підрихтовувати, нарихтовувати, споряджати, збирати, сов. підготовляти; (кадри) навчати, тренувати, школити, вишколювати, жм. Словник синонімів Караванського
- готувати — -ую, -уєш, недок. 1》 перех. Робити придатним, готовим для використання. || Навчати з якою-небудь метою, давати необхідні знання; підготовляти. 2》 перех. Працювати, розробляючи що-небудь, здійснюючи якесь завдання. || Виготовляти що-небудь. 3》 перех. Великий тлумачний словник сучасної мови
- готувати — ГОТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. 1. кого, що. Робити придатним, готовим для використання. Пізно світилось проти п'ятниці світло, як в Великодну ніч. Люди мовчки готували сокири, кілки, залізні лопати (М. Словник української мови у 20 томах
- готувати — готува́ти (підготовля́ти) / підготува́ти (підгото́вити) ґрунт для кого—чого, до чого. Створювати необхідні умови для когось, чогось, для здійснення чого-небудь. Данило обережно готував ґрунт до переговорів (А. Хижняк); Підготували ґрунт для майбутніх досліджень (З журналу). Фразеологічний словник української мови
- готувати — ВАРИ́ТИ (про їжу, сніданок, обід тощо — за допомогою вогню робити готовим, придатним для споживання), ГОТУВА́ТИ, ПРИГОТОВЛЯ́ТИ, КУХОВА́РИТИ розм., КУХАРЮВА́ТИ розм., ГОТО́ВИТИ розм. рідко. — Док. Словник синонімів української мови
- готувати — Готува́ти, -ту́ю, -ту́єш, -ту́є Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- готувати — Готува́ти, -ту́ю, -єш гл. 1) Готовить, приготовлять, уготовлять. Дітей годуй, а сам торби готуй. Ном. № 9201. Жінка смерть готує на тебе. Н. Вол. у. 2) О кушаньяхъ: приготовлять, варять. Вечерять готуй! Чуб. ІІІ. 227. Словник української мови Грінченка