гравець

ГРАВЕ́ЦЬ, вця́, ч.

1. Учасник гри (у 2 знач.).

Футбол люблю й зараз, але перейшов уже з гравців до класу болільників (Ю. Яновський);

Вовкулака поволі роздав по шість карт, засвітив козирем винового туза. Козаки, затамувавши подих, стали поза спинами гравців (В. Шкляр);

// Той, хто захоплюється якою-небудь грою, знавець якоїсь гри.

– Та хай їм провалитися, цим картам! Який я гравець! (З. Тулуб);

[Ватутін:] Війна – не шахи. Нами керує творча ідея, а не азарт гравця (Л. Дмитерко);

Він знав, .. де збираються запеклі гравці в кості (Ю. Логвин);

// Той, хто має хворобливий потяг до гри.

Я ж до батька повернувся – був гравець і бенкетар, Грав, гуляв, ходив на левів – бив, ловив їх, як товар (М. Бажан, пер. з тв. Ш. Руставелі);

Повністю виліковуються від ігрової залежності тільки три відсотки гравців з тих, хто звернувся до психологів (з наук.-попул. літ.).

2. розм. Той, хто грає на якому-небудь музичному інструменті; музикант, музи́ка.

Такі вже гудки навчився [Ванько] подавати, що інший гравець на флейті позаздрити може!.. (П. Автомонов);

Сопілочка спочатку свистить тихо, але потім її свист дедалі дужчає; сам гравець усе частіше й частіше перебирає пальцями (з наук.-попул. літ.).

3. Актор, який грає певну роль.

Гравці добре повивчали свої ролі, і яке їм діло, є у них глядачі чи нема! (Валерій Шевчук).

4. перен. Той, хто бере участь у певних економічних, політичних та ін. відносинах.

Україна є активним гравцем в міжнародній торгівлі, з істотним обсягом як імпортних, так і експортних операцій (з публіц. літ.);

Сильною стороною списку партії стала також присутність у ньому багатьох помітних гравців опозиційного поля (із журн.);

Зерновому ринку потрібен єдиний державний гравець (з газ.).

△ (1) Центрови́й граве́ць – гравець у баскетбол, до функцій якого входить завершення атак з-під кільця, підбирання м'яча та блокування кидків суперника.

Команді потрібен ще один центровий гравець, який має бути високого зросту, міцної статури (із журн.).