гранат

ГРАНА́Т¹, а, ч., ГРАНА́ТА, и, ж.

1. Плодове дерево або кущ родини гранатових, що росте в місцях з теплим кліматом; гранатник.

Лариса розтирає в долонях вогнисту квітку граната... (М. Руденко);

Холодні пазухи гір, наповнені ще нерозталим снігом, змінюються теплими долинами, де ростуть мигдаль і гранат, алича й грецький горіх (П. Загребельний);

У практиці садівництва плодові рослини, враховуючи господарсько-біологічні особливості їх, поділяють на такі групи: зерняткові.., субтропічні плодові – маслини, інжир, японська хурма, гранат (з наук. літ.);

Над самісінькою дорогою, вп'явшись корінням в кам'яні ущелини, ростуть кущі диких гранатів (із журн.);

* Образно. Кучері темні уквітчала хмарка цвітом з гранати огнистим (Леся Українка).

2. Яскраво-червоні квіти цієї рослини.

Бачить [Абібула] троянди, червоні гранати, білі лілеї (М. Коцюбинський).

3. Круглий плід цієї рослини з товстою шкіркою, наповнений насінням, яке оточене соковитим кисло-солодким їстівним м'якушем червоного кольору різних відтінків.

Гюлле трималась за ґрати руками: видно, що вона силою підвелась до високого віконця і її уста кольору надрізаного граната слали йому жагуче “кохаю” (Олесь Досвітній);

Під жовтавим світлом лойових каганчиків дорогою мозаїкою виграють помаранчі, гранати, розрізані вогненні кавуни й .. азійські дині. Продавці, не затуляючи ротів, вихваляють свій крам (Н. Королева).

ГРАНА́Т², ч.

1. род. у. Мінерал, напівкоштовне каміння найчастіше темно-червоного кольору.

В цьому районі ми знаходимо, головним чином, червоновишневі гранати, .. рожеві турмаліни (М. Трублаїні);

Результати комплексного аналізу дали змогу виявити в пісковиках значний вміст таких мінералів, як циркон, хлорит, гранат (з наук. літ.);

Одержали хіміки штучним шляхом і благородний гранат (з наук.-попул. літ.).

2. род. а. Окремий камінець з цього мінералу, самоцвіт, що використовується як ювелірна прикраса.

А на шиї гранати, коралі, дукачі як жар горять (О. Стороженко);

[Чернуха:] А який в мене був “Фауст”! .. весь у сап'яні і золоті, гравюри Крелінга, гранати і аметисти на оправі. Мрія... (І. Кочерга);

В античних прикрасах із Північного Причорномор'я найчастіше трапляються сердолік, гірський кришталь і гранат (з наук. літ.);

* У порівн. – Подивись, – сказала молода, показуючи на Кобзу, – який гарний козак. – Гарні в нього очі, неначе гранати блищать (О. Стороженко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гранат — грана́т 1 іменник чоловічого роду дерево, цвіт, плід грана́т 2 іменник чоловічого роду коштовний камінь грана́т 3 іменник чоловічого роду мінерал Орфографічний словник української мови
  2. гранат — ГРАНАТ – ГРАНАТА Гранат1, -а. Південне дерево або кущ з яскраво-червоним цвітом; цвіт, плід з нього. Сплять кипариси, дрімають гранати, Ніч над землею розкинула шати (О.Олесь). Гранат2. 1. р. -а. Літературне слововживання
  3. гранат — I -а, ч. 1》 Плодове дерево або кущ, що росте в місцях із теплим кліматом. 2》 Яскраво-червоні квіти цієї рослини. 3》 Круглий плід цієї рослини з товстою шкірою, наповнений насінням. II -а, ч. Самоцвіт, напівдорогоцінне каміння найчастіше червоного чи бурого кольору, рідко – зеленого кольору. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. гранат — грана́т (від лат. granatus – зернистий) те саме, що й гранатник Словник іншомовних слів Мельничука
  5. гранат — ГРАНА́Т (самоцвіт червоного або бурого кольору), ГІАЦИ́НТ. А на шиї гранати, коралі, дукачі як жар горять (О. Стороженко). Словник синонімів української мови
  6. гранат — ГРАНА́Т¹, а, ч., ГРАНА́ТА, и, ж. 1. Плодове дерево або кущ, що росте в місцях з теплим кліматом. В практиці садівництва плодові рослини, враховуючи господарсько-біологічні особливості їх, поділяють на такі групи: зерняткові.. Словник української мови в 11 томах