гранат

грана́т

(від лат. granatus – зернистий)

те саме, що й гранатник

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гранат — ГРАНА́Т¹, а, ч., ГРАНА́ТА, и, ж. 1. Плодове дерево або кущ родини гранатових, що росте в місцях з теплим кліматом; гранатник. Лариса розтирає в долонях вогнисту квітку граната... (М. Словник української мови у 20 томах
  2. гранат — ГРАНА́Т (самоцвіт червоного або бурого кольору), ГІАЦИ́НТ. А на шиї гранати, коралі, дукачі як жар горять (О. Стороженко). Словник синонімів української мови
  3. гранат — I -а, ч. 1》 Плодове дерево або кущ, що росте в місцях із теплим кліматом. 2》 Яскраво-червоні квіти цієї рослини. 3》 Круглий плід цієї рослини з товстою шкірою, наповнений насінням. II -а, ч. Самоцвіт, напівдорогоцінне каміння найчастіше червоного чи бурого кольору, рідко – зеленого кольору. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. гранат — ГРАНАТ – ГРАНАТА Гранат1, -а. Південне дерево або кущ з яскраво-червоним цвітом; цвіт, плід з нього. Сплять кипариси, дрімають гранати, Ніч над землею розкинула шати (О.Олесь). Гранат2. 1. р. -а. Літературне слововживання
  5. гранат — ГРАНА́Т¹, а, ч., ГРАНА́ТА, и, ж. 1. Плодове дерево або кущ, що росте в місцях з теплим кліматом. В практиці садівництва плодові рослини, враховуючи господарсько-біологічні особливості їх, поділяють на такі групи: зерняткові.. Словник української мови в 11 томах
  6. гранат — грана́т 1 іменник чоловічого роду дерево, цвіт, плід грана́т 2 іменник чоловічого роду коштовний камінь грана́т 3 іменник чоловічого роду мінерал Орфографічний словник української мови