гранітник
ГРАНІ́ТНИК, а, ч.
Робітник, що видобуває або обробляє граніт.
Виконувати відповідальне завдання доручили найдосвідченішим гранітникам, які за короткий час обтесали і відполірували перші сотні квадратних метрів рожевого граніту (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гранітник — грані́тник іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- гранітник — -а, ч. Робітник, який видобуває чи обробляє граніт. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гранітник — ГРАНІ́ТНИК, а, чол. Робітник, що видобуває чи обробляє граніт. Виконувати відповідальне завдання доручили найдосвідченішим гранітникам. За короткий час вони обтесали і відполірували перші сотні квадратних метрів рожевого граніту (Радянська Україна, 15. Словник української мови в 11 томах