1. Словник української мови у 20 томах

гранітовий

ГРАНІ́ТОВИЙ, а, е.

Те саме, що грані́тний.

Посередині Дніпра стоїть острів з граніту, площа його – три на шість кілометрів. Гранітовий масив колосальної глибини (Ю. Яновський);

Андрій іде тяжкою, повільною ходою, дивлячись під ноги на широкі гранітові плити сходів (І. Багряний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гранітовий — грані́товий прикметник рідко Орфографічний словник української мови
  2. гранітовий — -а, -е, рідко. Те саме, що гранітний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гранітовий — ГРАНІ́ТОВИЙ, а, е, рідко. Те саме. що грані́тний. Високі ялини ніби поприлипали до гранітових стін (Н.-Лев., II, 1956, 414); Пил із ловкеньких гранітових фігурок слонової кості та виборної порцеляни витерто, в кімнаті бездоганно чисто (Досв., Вибр., 1959, 231). Словник української мови в 11 томах