гумовик
ГУМОВИ́К¹, а́, ч., розм.
Працівник підприємства гумової промисловості.
На першій стадії виникнення профспілки об'єднували представників окремих професій, тобто існували спілки гумовиків, склодувів, фармацевтів тощо (із журн.);
Міжнародні конференції гумовиків сприяють залученню молодих дослідників до нових розробок, які визначатимуть основні напрямки розвитку науки і техніки еластомерів у ХХІ столітті (із журн.).
ГУМОВИ́К² див. гумовики́.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me