гумовик

гумови́к

-а і ґумовик, -а, ч.

Робітник, що працює на гумовому виробництві.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гумовик — гумови́к іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. гумовик — ГУМОВИ́К¹, а́, ч., розм. Працівник підприємства гумової промисловості. На першій стадії виникнення профспілки об'єднували представників окремих професій, тобто існували спілки гумовиків, склодувів, фармацевтів тощо (із журн. Словник української мови у 20 томах