гумовик
гумови́к
-а і ґумовик, -а, ч.
Робітник, що працює на гумовому виробництві.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гумовик — гумови́к іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- гумовик — ГУМОВИ́К¹, а́, ч., розм. Працівник підприємства гумової промисловості. На першій стадії виникнення профспілки об'єднували представників окремих професій, тобто існували спілки гумовиків, склодувів, фармацевтів тощо (із журн. Словник української мови у 20 томах