гумовик

гумови́к

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гумовик — -а і ґумовик, -а, ч. Робітник, що працює на гумовому виробництві. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. гумовик — ГУМОВИ́К¹, а́, ч., розм. Працівник підприємства гумової промисловості. На першій стадії виникнення профспілки об'єднували представників окремих професій, тобто існували спілки гумовиків, склодувів, фармацевтів тощо (із журн. Словник української мови у 20 томах