густющий

ГУСТЮ́ЩИЙ, а, е, розм.

Дуже густий.

З густющого лісу .. виходить на трасу людина (Ю. Яновський);

Стежка вже йшла густющими та височенними травами, бур'янами, крізь непрохідні стіни віття та ліан (І. Багряний);

Далі світло не пробивається – такий густющий повалив туман (Є. Доломан);

Вода .. стікала на чорну від смаги шию, на смоляну густющу чуприну (А. Дімаров).