гігант

ГІГА́НТ, а, ч.

1. Велика на зріст людина; велетень.

Про Оріона пісню ти чув, Про гіганта сліпого, Що, щоб зір відзискать, мандрував Аж до сонця самого? (І. Франко);

Роман запевняв, що то гіганти-ковалі стоять з молотами над здоровенним ковадлом і щось кують (О. Гончар);

// Предмет великого розміру.

Вийшло зовсім навпаки, із болем узнає він: гіганта [екскаватора] вручено таки Івану Баглаєві (М. Шеремет);

// Потужне підприємство.

На обрії могутньо, ще більш ніж звечора, вирує багряними димами наш завод, наш металургійний гігант (О. Гончар);

На родючих ґрунтах споруджувалися нові гірничо-збагачувальні, трубні, металургійні заводи та інші промислові гіганти (з наук. літ.).

2. звичайно чого, перен. Видатна в якій-небудь галузі людина.

– Тебе запрошують куди завгодно! І ти їдеш куди завгодно. Чому? А тому – уявив себе гігантом, он якою “незамінимою величиною...” (І. Рябокляч);

Ти або відсталий анахорет, або ж гігант думки, якого зрозуміють лише через століття (Ю. Ячейкін).

△ (1) Черво́ні гіга́нти – зорі, які мають надвеликий радіус (10–100 радіусів Сонця), високу світність, малу густину речовини та низьку температуру зовнішніх шарів.

Серед яскравих зір червоними гігантами є, наприклад, Альдебаран, Антарес, Арктур (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гігант — гіга́нт іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. гігант — див. ВЕЛЕТ. Словник синонімів Караванського
  3. гігант — -а, ч. 1》 мн., міф. Близький до богів рід велетнів, яких боги винищили. 2》 Велика на зріст людина; велетень. || Предмет великого розміру. 3》 зазвичай чого, перен. Видатна в якій-небудь галузі людина. 4》 Платівка великого розміру з записом музичних, вокальних і т. ін. творів тривалого звучання. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. гігант — Велет, велетень, див. великан, здоровило, титан Словник чужослів Павло Штепа
  5. гігант — див. високий; сильний Словник синонімів Вусика
  6. гігант — гіга́нт [від грец. Γίγας (Γίγαντος)] велетень. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. гігант — ВЕ́ЛЕТЕНЬ (людина або істота, що виділяється серед інших дуже великим зростом), ВЕ́ЛЕТ, БОГАТИ́Р, ГІГА́НТ підсил., КОЛО́С підсил., ВЕРСТВА́ (ВЕРСТА́), ДИ́ЛДА фам.; ОДОРО́БЛО розм., ОДОРО́БАЛО розм. (перев. про високу незграбну людину). Всі.. Словник синонімів української мови
  8. гігант — Гіга́нт, -та; -га́нти, -тів (гр.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. гігант — ГІГА́НТ, а, ч. 1. Велика на зріст людина; велетень. Про Оріона пісню ти чув, Про гіганта сліпого, Що, щоб зір відзискать, мандрував Аж до сонця самого? (Фр. Словник української мови в 11 томах
  10. гігант — (грец. — велетень) Скульптурне зображення істоти великих розмірів. Архітектура і монументальне мистецтво