гігант

гіга́нт

-а, ч.

1》 мн., міф. Близький до богів рід велетнів, яких боги винищили.

2》 Велика на зріст людина; велетень.

|| Предмет великого розміру.

3》 зазвичай чого, перен. Видатна в якій-небудь галузі людина.

4》 Платівка великого розміру з записом музичних, вокальних і т. ін. творів тривалого звучання.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гігант — гіга́нт іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. гігант — див. ВЕЛЕТ. Словник синонімів Караванського
  3. гігант — Велет, велетень, див. великан, здоровило, титан Словник чужослів Павло Штепа
  4. гігант — ГІГА́НТ, а, ч. 1. Велика на зріст людина; велетень. Про Оріона пісню ти чув, Про гіганта сліпого, Що, щоб зір відзискать, мандрував Аж до сонця самого? (І. Словник української мови у 20 томах
  5. гігант — див. високий; сильний Словник синонімів Вусика
  6. гігант — гіга́нт [від грец. Γίγας (Γίγαντος)] велетень. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. гігант — ВЕ́ЛЕТЕНЬ (людина або істота, що виділяється серед інших дуже великим зростом), ВЕ́ЛЕТ, БОГАТИ́Р, ГІГА́НТ підсил., КОЛО́С підсил., ВЕРСТВА́ (ВЕРСТА́), ДИ́ЛДА фам.; ОДОРО́БЛО розм., ОДОРО́БАЛО розм. (перев. про високу незграбну людину). Всі.. Словник синонімів української мови
  8. гігант — Гіга́нт, -та; -га́нти, -тів (гр.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. гігант — ГІГА́НТ, а, ч. 1. Велика на зріст людина; велетень. Про Оріона пісню ти чув, Про гіганта сліпого, Що, щоб зір відзискать, мандрував Аж до сонця самого? (Фр. Словник української мови в 11 томах
  10. гігант — (грец. — велетень) Скульптурне зображення істоти великих розмірів. Архітектура і монументальне мистецтво