гігант

ВЕ́ЛЕТЕНЬ (людина або істота, що виділяється серед інших дуже великим зростом), ВЕ́ЛЕТ, БОГАТИ́Р, ГІГА́НТ підсил., КОЛО́С підсил., ВЕРСТВА́ (ВЕРСТА́), ДИ́ЛДА фам.; ОДОРО́БЛО розм., ОДОРО́БАЛО розм. (перев. про високу незграбну людину). Всі.. були вони (брати) велетні — в батька, і голови їх було видно понад юрбою (Ю. Смолич); В чистім полі під вербою Поліг велет головою (П. Грабовський); Вусатий богатир (сом).. любить закапелки (О. Донченко); Залізні руки турка гнули залізні перила, коли він настирливо вдивлявся в горизонт, ведучи закованого в панцир гіганта (Ю. Яновський); Се був хлопець величезного росту, плечі як двері, ..правдивий колос (І. Франко); Савка.. такий сухий, високий, верстою дражнили (М. Коцюбинський); То був високий під стелю дилда (М. Шеремет); — Насилу повертається оте одоробало по хаті (І. Нечуй-Левицький). — Пор. II. 1. грома́да.

ВЕ́ЛЕТЕНЬ (той, хто зробив або робить щось надзвичайне, що вимагає великих здібностей, праці, мужності; людина, надзвичайно видатна в певній галузі), ВЕ́ЛЕТ, ГІГА́НТ, ТИТА́Н. Роди нам, земле, юних серцем, о земле, велетнів роди! (П. Тичина); У мистецьких поглядах велетня української дожовтневої драматургії та театру (І. Карпенка-Карого) відчуваються впливи Т. Шевченка, М. Гоголя, О. Островського (з журналу); Велет із невичерпною енергією, богатир волі, мислі й духу, він (Франко).. все далі йшов, вперед все далі (П. Тичина); Він уявляв себе гігантом думки; Величний хвилюючий образ Т. Г. Шевченка — титана поетичного слова, філософської мислі та революційної дії (з журналу).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гігант — гіга́нт іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. гігант — див. ВЕЛЕТ. Словник синонімів Караванського
  3. гігант — -а, ч. 1》 мн., міф. Близький до богів рід велетнів, яких боги винищили. 2》 Велика на зріст людина; велетень. || Предмет великого розміру. 3》 зазвичай чого, перен. Видатна в якій-небудь галузі людина. 4》 Платівка великого розміру з записом музичних, вокальних і т. ін. творів тривалого звучання. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. гігант — Велет, велетень, див. великан, здоровило, титан Словник чужослів Павло Штепа
  5. гігант — ГІГА́НТ, а, ч. 1. Велика на зріст людина; велетень. Про Оріона пісню ти чув, Про гіганта сліпого, Що, щоб зір відзискать, мандрував Аж до сонця самого? (І. Словник української мови у 20 томах
  6. гігант — див. високий; сильний Словник синонімів Вусика
  7. гігант — гіга́нт [від грец. Γίγας (Γίγαντος)] велетень. Словник іншомовних слів Мельничука
  8. гігант — Гіга́нт, -та; -га́нти, -тів (гр.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. гігант — ГІГА́НТ, а, ч. 1. Велика на зріст людина; велетень. Про Оріона пісню ти чув, Про гіганта сліпого, Що, щоб зір відзискать, мандрував Аж до сонця самого? (Фр. Словник української мови в 11 томах
  10. гігант — (грец. — велетень) Скульптурне зображення істоти великих розмірів. Архітектура і монументальне мистецтво