гілозоїст
ГІЛОЗОЇ́СТ, а, ч., філос.
Послідовник гілозоїзму.
Гілозоїсти вважають, що здатність відчувати притаманна всій матерії (з наук.-попул. літ.);
Геракліт був гілозоїстом, тобто вважав усю природу і її елементи живими істотами або такими, які здатні відтворювати життя (з навч. літ.);
Природа у В. Стуса одушевлена, як у гілозоїстів, має свої закони і силу (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гілозоїст — -а, ч. Прихильник гілозоїзму. Великий тлумачний словник сучасної мови