гілозоїст

ГІЛОЗОЇ́СТ, а, ч., філос.

Послідовник гілозоїзму.

Гілозоїсти вважають, що здатність відчувати притаманна всій матерії (з наук.-попул. літ.);

Геракліт був гілозоїстом, тобто вважав усю природу і її елементи живими істотами або такими, які здатні відтворювати життя (з навч. літ.);

Природа у В. Стуса одушевлена, як у гілозоїстів, має свої закони і силу (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гілозоїст — -а, ч. Прихильник гілозоїзму. Великий тлумачний словник сучасної мови