гімназія

ГІМНА́ЗІЯ, ї, ж.

Середній загальноосвітній навчальний заклад із поглибленим вивченням ряду предметів, перев. гуманітарних.

Тодішніми часами міщанських і селянських дітей не приймали в гімназію (І. Нечуй-Левицький);

Закінчив я сільську школу. А далі що? Про гімназію чи взагалі про якусь іншу середню освіту і мріяти годі (Остап Вишня);

Згідно з Гадяцькою угодою передбачалося створення двох академій з університетськими правами, колегій, гімназій з латинською або грецькою мовами навчання, взагалі різних шкіл “скільки їх буде треба”, цілком вільне книгодрукування (О. Апанович);

М. Зеров був неабияк начитаним, мав дивовижну пам'ять і більшість часу проводив у гімназії, серед учнів (з наук.-попул. літ.);

Під час зустрічі директори шкіл, ліцеїв, гімназій розв'язали низку питань щодо подальшої співпраці (з газ.).

(1) Класи́чна гімна́зія:

а) (іст.) середня школа у царській Росії, Австро-Угорщині, Пруссії, Сербії і Болгарії, де обов'язковими дисциплінами були класичні мови та антична література.

Учитель-мовник вважав, що вихованці класичної гімназії повинні говорити “как боги”. І через те з трійок Павлуша не вилазив (А. Головко);

Ніжинська класична гімназія була відома своїми традиціями і давала учням глибокі та всебічні історико-філологічні знання (з наук. літ.);

У 1900–1903 рр. Іван Огієнко навчався в Острозькій класичній гімназії (з наук.-попул. літ.);

б) сучасна середня загальноосвітня школа з поглибленим вивченням іноземних мов та спецкурсами з основних дисциплін.

У 1999 році у місті Боярка було відкрито Києво-Святошинську районну класичну гімназію, яка продовжує традиції елітних навчальних закладів України (з наук.-попул. літ.);

Рівненська класична гімназія “Престиж” – інноваційний освітній заклад, що є одним із кращих освітніх центрів навчально-виховної роботи з учнівською молоддю міста Рівного (з наук.-попул. літ.);

(2) Реа́льна гімна́зія, іст. – середній загальноосвітній навчальний заклад, у якому провідне місце було відведено предметам природничо-математичного циклу і замість класичних (грецької і латини) вивчали сучасні іноземні мови.

Випускники реальної гімназії в царській Росії допускалися до конкурсних іспитів у вищі технічні навчальні заклади, але в університет не приймалися (з наук.-попул. літ.);

У результаті реформи освіти, проведеної в 1864 р., на Правобережній Україні було відкрито три реальні гімназії, але за новою реформою 1871 р. реальні гімназії взагалі були ліквідовані (з наук.-попул. літ.);

Особливе значення мало відкриття в 1787 році при Львівському університеті українського інституту, покликаного готувати, передусім, учителів для реальних і класичних гімназій (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гімназія — Гімна́зія, -зії, -зією; -зії, -зій (гр.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  2. гімназія — гімна́зія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. гімназія — рос. гимназия (від грец. gymnasion — гімназій) — середньоосвітний загальний навчальний заклад. Eкономічна енциклопедія
  4. гімназія — Школа (середня) Словник чужослів Павло Штепа
  5. гімназія — ГІМНА́ЗІЯ, ї, ж. У царській Росії та деяких зарубіжних країнах — середній загальноосвітній навчальний заклад. Тодішніми часами міщанських і селянських дітей не приймали в гімназію (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
  6. гімназія — гімна́зія (від грец. γυμνάσιον – гімнасій) середній чоловічий і жіночий навчальний заклад у дореволюційній Росії і деяких зарубіжних країнах. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. гімназія — -ї, ж. Середній загальноосвітній навчальний заклад. Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. гімназія — (грец.) Споруда середнього учбового закладу у країнах Західної Європи з XVI ст. і в дореволюційній Російській імперії. Архітектура і монументальне мистецтво
  9. гімназія — (грец. гімнасіон) 1. в стародавній Греції парк з будинком, призначений для виконання фізичних вправ, центр товариського життя та місце диспутів; в елліністичний період в Греції й Римі тип публічної середньої школи;... Універсальний словник-енциклопедія