гімнаст
ГІМНА́СТ, а, ч.
Спортсмен, який займається гімнастикою.
Давній гімнаст, він після години праці й нас усіх залучає робити гімнастичні вправи (О. Гончар);
І дресировані ведмеді, і коні, і жонглери, і акробати, і повітряні гімнасти, і фокусник-ілюзіоніст – усе захопило мене страшенно (В. Нестайко);
* У порівн. Сахно спинилася, обережно спустилася на руках і витяглася струною, як гімнаст на турніку перед відповідальним номером (Ю. Смолич);
// Той, хто займається гімнастикою; аматор.
У геніального російського письменника Л. М. Толстого спорт і гімнастика тісно перепліталися з його творчою роботою. Він був добрий гімнаст, велосипедист, плавець (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гімнаст — гімна́ст іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- гімнаст — -а, ч. Спортсмен, який займається гімнастикою. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гімнаст — Гімна́ст, -та; -на́сти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- гімнаст — ГІМНА́СТ, а, ч. Спортсмен, який займається гімнастикою. Трудящі нашої республіки по праву пишаються високою майстерністю і незламною волею до перемоги найсильніших гімнастів світу, абсолютних чемпіонів XVI Олімпійських ігор (Спорт.. Словник української мови в 11 томах