гімнаст

ГІМНА́СТ, а, ч. Спортсмен, який займається гімнастикою.

Трудящі нашої республіки по праву пишаються високою майстерністю і незламною волею до перемоги найсильніших гімнастів світу, абсолютних чемпіонів XVI Олімпійських ігор (Спорт.., 1958, 4);

Гімнаст різким рухом відірвався від перекладини, торкнувся ногами підлоги і спинився, мов вкопаний (Собко, Стадіон, 1954, 277);

// Той, хто займається гімнастикою, має успіхи у ній.

У геніального російського письменника Л. М. Толстого спорт і гімнастика тісно перепліталися з його творчою роботою. Він був добрий гімнаст, велосипедист, плавець (Наука.., 7, 1956, 18);

*У порівн. Сахно спинилася, обережно спустилася на руках і витяглася струною, як гімнаст на турніку перед відповідальним номером (Смолич, І, 1958, 95).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гімнаст — гімна́ст іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. гімнаст — -а, ч. Спортсмен, який займається гімнастикою. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гімнаст — ГІМНА́СТ, а, ч. Спортсмен, який займається гімнастикою. Давній гімнаст, він після години праці й нас усіх залучає робити гімнастичні вправи (О. Словник української мови у 20 томах
  4. гімнаст — Гімна́ст, -та; -на́сти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)