гімназія

ГІМНА́ЗІЯ, ї, ж. У царській Росії та деяких зарубіжних країнах — середній загальноосвітній навчальний заклад.

Тодішніми часами міщанських і селянських дітей не приймали в гімназію (Н.-Лев., І, 1956, 173);

Колись так само, як Іван, він мріяв про гімназію, але двері школи перед ним були наглухо зачинені (Чорн., Визвол. землЯ, 1959, 21).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

гімназія — гімна́зія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
гімназія — -ї, ж. Середній загальноосвітній навчальний заклад. Великий тлумачний словник сучасної мови
гімназія — Школа (середня) Словник чужослів Павло Штепа
гімназія — ГІМНА́ЗІЯ, ї, ж. Середній загальноосвітній навчальний заклад із поглибленим вивченням ряду предметів, перев. гуманітарних. Тодішніми часами міщанських і селянських дітей не приймали в гімназію (І. Нечуй-Левицький); Закінчив я сільську школу. А далі що?... Словник української мови у 20 томах
гімназія — гімна́зія (від грец. γυμνάσιον – гімнасій) середній чоловічий і жіночий навчальний заклад у дореволюційній Росії і деяких зарубіжних країнах. Словник іншомовних слів Мельничука
гімназія — (грец. гімнасіон) 1. в стародавній Греції парк з будинком, призначений для виконання фізичних вправ, центр товариського життя та місце диспутів; в елліністичний період в Греції й Римі тип публічної середньої школи;... Універсальний словник-енциклопедія
гімназія — Гімна́зія, -зії, -зією; -зії, -зій (гр.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
гімназія — рос. гимназия (від грец. gymnasion — гімназій) — середньоосвітний загальний навчальний заклад. Eкономічна енциклопедія
гімназія — (грец.) Споруда середнього учбового закладу у країнах Західної Європи з XVI ст. і в дореволюційній Російській імперії. Архітектура і монументальне мистецтво