гіпербола
ГІПЕ́РБОЛА¹, и, ж., літ.
Стилістичний засіб перебільшення певних ознак чи якостей предмета, явища або дії з метою посилення художньої виразності.
Епічні та ліричні поетичні форми в українській народній поезії виявляються в цілих картинах, в метафорах, в символізмі, часом в глибокій іронії, а часом в гіперболах (С. Єфремов);
– Борисе Мосейовичу, – перебив йому враз Парцюня, – не говори гіперболами, бо не здивуєш (Т. Осьмачка);
Описуючи могутність руського війська і його князів, автор [“Слова о полку Ігоревім ”] нерідко вдається до гіпербол (В. Русанівський);
// Будь-яке перебільшення.
Мені подобається ця ювелірна розмова, тільки вона, здається, має занадто багато гіпербол (І. Багряний);
– Ви з нас гангстерів не робіть... – Це гіпербола! (А. Крижанівський);
– Ви мені потрібні, Сідалковський, як повітря, як вода, як хліб до сала! Численні дами вашого безрозмірного серця хоч раз коли-небудь казали вам такі слова? Признайтесь! Але без гіпербол! (О. Чорногуз);
* Образно. Гіпербола у синьому кашкетику На білім чорні ямби наживля! (із журн.).
ГІПЕ́РБОЛА², и, ж., мат.
Незамкнена крива з двох гілок, що утворюються при перетині площиною обох порожнин конуса.
Поверхня, утворена обертанням гіперболи навколо її уявної осі, називається однопорожнинним гіперболоїдом обертання (з наук. літ.);
Крім кола, тобто найпростішої плоскої кривої лінії, вже стародавні грецькі математики знали про властивості складних плоских кривих ліній – еліпса, параболи і гіперболи (з наук.-попул. літ.);
У планетарії можна спостерігати орбіти Землі, планет і гіперболи комет (з наук.-попул. літ.).
Значення в інших словниках
- гіпербола — гіпе́рбола 1 іменник жіночого роду перебільшення гіпе́рбола 2 іменник жіночого роду крива Орфографічний словник української мови
- гіпербола — (гр. hyperbole — пеpебiльшення) обpазне пеpебiльшення за pозмipом, силою, значенням: Так нiхто не кохав. Чеpез тисячi лiт лиш пpиходить подiбне кохання (В. Сосюpа); Я цаp цipiв. Я сонця син могутнiй (Леся Укpаїнка). Словник стилістичних термінів
- гіпербола — I -и, ж. Стилістичний засіб навмисного перебільшення з метою посилення виразності. || Всяке перебільшення. II -и, ж., мат. Незамкнена крива з двох віток, що утворюються в разі перетину площиною обох порожнин конуса. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гіпербола — Пересада, занадто Словник чужослів Павло Штепа
- гіпербола — • гіпербола (грец. ύπερβολή — перебільшення) - вид тропа; худож. засіб, що полягає в перебільшенні характерних властивостей, ознак якогось предмета, явища, дії з метою їх увиразнення, а також вираження емоційно-естетичного ставлення до них (захоплення... Українська літературна енциклопедія
- гіпербола — гіпе́рбола (від грец. υπερβολή – перебільшення) 1. Плоска крива, що є геометричним місцем точок площини, для кожної з яких різниця віддалей від двох даних точок цієї площини (фокусів Г.) є величиною сталою. Словник іншомовних слів Мельничука
- гіпербола — I плоска крива, що є множиною точок Р, для яких різниця відстаней від 2 заданих точок F1 F2 (які називаються фокусами г.) є постійною; одна з конічних кривих; в прямокутній системі координат рівняння г. записується у вигляді: (x/a)2 — (y/b)2 =... Універсальний словник-енциклопедія
- гіпербола — ПЕРЕБІ́ЛЬШЕННЯ (уявлення про що-небудь у більших, збільшених порівняно з реальними розмірах), ПРИБІ́ЛЬШЕННЯ розм., ГІПЕРБОЛІЗА́ЦІЯ книжн., ГІПЕ́РБОЛА розм., ПЕРЕСА́ДА діал.; УТРИ́РУВАННЯ книжн., УТРИРО́ВКА книжн. (доведення до крайньої міри вияву). Словник синонімів української мови
- гіпербола — ГІПЕ́РБОЛА¹, и, ж. Стилістичний засіб навмисного перебільшення з метою посилення виразності. В основі гіперболи лежать художні перебільшення зображуваного об’єкта (Деякі пит. поет. майстерн. Словник української мови в 11 томах