1. Словник української мови у 20 томах

гічка

ГІ́ЧКА, и, ж.

Вузька швидкохідна гребна шлюпка з гострим носом і низькими бортами.

Гічки широко використовувались до початку XX століття на військових кораблях для роз'їздів адміралів і командирів на флотах Росії, Європи і США (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гічка — гі́чка іменник жіночого роду шлюпка Орфографічний словник української мови
  2. гічка — ГІЧКА – ГИЧКА Гічка. Швидкохідна шлюпка з низьким бортом. Гичка. Стебло та листя переважно коренеплодів та бульбоплодів. Пор. бадилля. Літературне слововживання
  3. гічка — -и, ж. Вузька і довга легка веслова спортивна шлюпка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. гічка — гі́чка, гіг (англ. gig) швидкохідна шлюпка з низьким бортом. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. гічка — ГІ́ЧКА, и, ж. Вузька і довга легка веслова спортивна шлюпка. Словник української мови в 11 томах