гічка
ГІ́ЧКА, и, ж. Вузька і довга легка веслова спортивна шлюпка.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гічка — гі́чка іменник жіночого роду шлюпка Орфографічний словник української мови
- гічка — ГІЧКА – ГИЧКА Гічка. Швидкохідна шлюпка з низьким бортом. Гичка. Стебло та листя переважно коренеплодів та бульбоплодів. Пор. бадилля. Літературне слововживання
- гічка — -и, ж. Вузька і довга легка веслова спортивна шлюпка. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гічка — ГІ́ЧКА, и, ж. Вузька швидкохідна гребна шлюпка з гострим носом і низькими бортами. Гічки широко використовувались до початку XX століття на військових кораблях для роз'їздів адміралів і командирів на флотах Росії, Європи і США (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
- гічка — гі́чка, гіг (англ. gig) швидкохідна шлюпка з низьким бортом. Словник іншомовних слів Мельничука