дворушний

ДВОРУ́ШНИЙ, а, е.

Те саме, що двору́шницький.

Ми не були дволикі і дворушні, Але і нас зима наздоганя (В. Герасим'юк);

Тобі ні за що і ні за кого зачепитися як .. у своїй багатостраждальній, але дуже духовній Вітчизні, де немає місця таким бездуховним (бездушним, дворушним, багатопорушним), як ти (С. Процюк).