1. Словник української мови у 20 томах

деномінатив

ДЕНОМІНАТИ́В, а, ч., лінгв.

Слово, похідне від іменника.

Виявлені у староукраїнській мові деномінативи з погляду семантики належали до двох структурно-семантичних підтипів (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. деномінатив — -а, ч. Слово, похідне від іменника. Великий тлумачний словник сучасної мови