деномінатив

деномінати́в

-а, ч.

Слово, похідне від іменника.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. деномінатив — ДЕНОМІНАТИ́В, а, ч., лінгв. Слово, похідне від іменника. Виявлені у староукраїнській мові деномінативи з погляду семантики належали до двох структурно-семантичних підтипів (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах