деномінативний

ДЕНОМІНАТИ́ВНИЙ, а, е.

1. лінгв. Стос. до деномінатива.

У праслов'янській мові деномінативні префіксальні іменники утворювалися за допомогою довготних префіксів (з наук. літ.).

2. філос. Пов'язаний із найменуванням, позначенням чогось.

Середньовічні логіки детально розробили види предикації (деномінативна, пряма, сутнісна, формальна, природна та інші) (з наук. літ.).