1. Орфографічний словник української мови

деномінативний

деномінати́вний

прикметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. деномінативний — -а, -е. Прикм. до деномінатив. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. деномінативний — ДЕНОМІНАТИ́ВНИЙ, а, е. 1. лінгв. Стос. до деномінатива. У праслов'янській мові деномінативні префіксальні іменники утворювалися за допомогою довготних префіксів (з наук. літ.). 2. філос. Пов'язаний із найменуванням, позначенням чогось. Словник української мови у 20 томах