десцендент

ДЕСЦЕНДЕ́НТ¹, а, ч., заст., рідко.

Нащадок.

Виключення з переліку спадкоємців свояків і обмеження спадку тільки десцендентами показує, що родові відносини в XI–XII ст. були ослаблені (з наук. літ.).

ДЕСЦЕНДЕ́НТ², а, ч.

В астрології – один із чотирьох кутів гороскопа.

Десцендент визначає стосунки із зовнішнім світом на всіх рівнях від партнерства до конфронтації (із журн.).