довгожительство

ДОВГОЖИ́ТЕЛЬСТВО, а, с.

Здатність довго жити.

Після досягнення критичного пункту зашлакованості потік вражень більше не розвиває тіло, а калічить його – поки врешті не стається самі знаєте що. В цьому, як ви помітили, заритий собака довгожительства (Любко Дереш);

Учені спостерігають за китом, який уже прожив 211 років і невідомо, скільки ще проживе. Це є рекордом довгожительства серед цих тварин (з наук.-попул. літ.).