домінант
ДОМІНА́НТ, а, ч., біол.
Вид, що значно переважає в головних ярусах фітоценозу й визначає його характер у цілому.
Вплив акумуляційно-денудаційних процесів на флористичний склад більш чітко виявляється в букових лісах, розміщених на вапнякових гірських породах, і найбільш слабко в соснових, де едифікаторний ефект домінанта послаблений (з наук. літ.);
Окремі види біогенних добрив здатні формувати певні домінанти з бобових рослин у лучних фітоценозах і забезпечувати біологічне фіксування азоту (з наук. літ.);
Дерева-домінанти чинять негативну середовищеутворювальну дію на види трав'яного ярусу (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me