домінант

ДОМІНА́НТ, а, ч., біол.

Вид, що значно переважає в головних ярусах фітоценозу й визначає його характер у цілому.

Вплив акумуляційно-денудаційних процесів на флористичний склад більш чітко виявляється в букових лісах, розміщених на вапнякових гірських породах, і найбільш слабко в соснових, де едифікаторний ефект домінанта послаблений (з наук. літ.);

Окремі види біогенних добрив здатні формувати певні домінанти з бобових рослин у лучних фітоценозах і забезпечувати біологічне фіксування азоту (з наук. літ.);

Дерева-домінанти чинять негативну середовищеутворювальну дію на види трав'яного ярусу (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me