дурманливо

ДУРМА́НЛИВО, розм.

Присл. до дурма́нливий.

Колосовський наказав лягти, пробиратись далі поповзом .. Кущі туї дурманливо пахли, пісок шелестів (О. Гончар);

Сонце щедро й розгонисто б'є всередину хижі, темна сельва дурманливо дихає густими ароматами прадавніх сторіч (Ю. Бедзик).