дієвий

ДІЄ́ВИЙ, а, е.

Здатний активно діяти, впливати на що-небудь.

Цілий ряд військових походів, які десять років тому заподіяв Лантух, – а у цьому йому дієву підмогу чинив Петро Калнишевський, на прізвисько Калніж, військовий осавул, – що це дало? (Г. Колісник);

Якість освіти сьогодні визначає розвиток молодого покоління, вона є дієвим засобом підвищення творчої активності його представників (з наук. літ.);

Має бути опрацьований дієвий правовий механізм щодо унеможливлення монополізації інформаційного простору (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дієвий — діє́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. дієвий — [д'ійевией] м. (на) -вому/-в'ім, мн. -в'і Орфоепічний словник української мови
  3. дієвий — див. дійовий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. дієвий — Дієвий, -а, -е Дѣйствующій. дієві особи, д. люде. Дѣйствующія лица въ сценическихъ произведеніяхъ. К. Бай. 5. Словник української мови Грінченка