дієвий
ДІЄ́ВИЙ, а, е.
Здатний активно діяти, впливати на що-небудь.
Цілий ряд військових походів, які десять років тому заподіяв Лантух, – а у цьому йому дієву підмогу чинив Петро Калнишевський, на прізвисько Калніж, військовий осавул, – що це дало? (Г. Колісник);
Якість освіти сьогодні визначає розвиток молодого покоління, вона є дієвим засобом підвищення творчої активності його представників (з наук. літ.);
Має бути опрацьований дієвий правовий механізм щодо унеможливлення монополізації інформаційного простору (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дієвий — діє́вий прикметник Орфографічний словник української мови
- дієвий — [д'ійевией] м. (на) -вому/-в'ім, мн. -в'і Орфоепічний словник української мови
- дієвий — див. дійовий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- дієвий — Дієвий, -а, -е Дѣйствующій. дієві особи, д. люде. Дѣйствующія лица въ сценическихъ произведеніяхъ. К. Бай. 5. Словник української мови Грінченка