1. Орфоепічний словник української мови

дієвий

діє́вий

[д'ійевией]

м. (на) -вому/-в'ім, мн. -в'і

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дієвий — діє́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. дієвий — див. дійовий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дієвий — ДІЄ́ВИЙ, а, е. Здатний активно діяти, впливати на що-небудь. Цілий ряд військових походів, які десять років тому заподіяв Лантух, – а у цьому йому дієву підмогу чинив Петро Калнишевський, на прізвисько Калніж, військовий осавул, – що це дало? (Г. Словник української мови у 20 томах
  4. дієвий — Дієвий, -а, -е Дѣйствующій. дієві особи, д. люде. Дѣйствующія лица въ сценическихъ произведеніяхъ. К. Бай. 5. Словник української мови Грінченка