жумрати

ЖУ́МРАТИ, ає, недок., що, розм.

Пережовуючи, їсти (про тварин).

Сидиш в полоні на оболоні. Питаєш долю: – Чого живу? Ночами зорі твої солоні. Татарські коні жумрають траву (Л. Костенко);

Мавра (у них всi корови так називалися, як тiльки себе пам'ятає) жумрає траву, лiнькувато посiпує хвостом, рипить ратицями (В. Яворівський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. жумрати — див. їсти Словник синонімів Вусика
  2. жумрати — -аю, -аєш, жумрити, -рю, -риш, недок., перех., заст. Їсти, жувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. жумрати — Жумрати, -раю, -єш и жумрити, -рю, -риш гл. Ѣсть, уплетать, жевать. (Коняка) почала на ввесь рот жумрати, аж за ушима лящить. Грин. ІІ. 210. Словник української мови Грінченка