заниканий

ЗАНИ́КАНИЙ, а, е, розм.

1. Дієпр. пас. до зани́кати.

На всяк випадок я мав у комірчині кілька таблеток циклодолу, заниканих за шпалерами (В. Рубан);

Співкамерники витрушують на газету заникані під устілкою черевиків бички (Є. Пашковський).

2. у знач. прикм. Прихований, захований.

Сам Вася дістає звідкись заниканий бінокль, я, наприклад, не знав, що в нього є бінокль, хоча ми друзі (С. Жадан);

Тим часом ми вже підходимо до смітників, лівіше від яких – вхід до заниканого барчику без вивіски (І. Карпа).