заплітання

ЗАПЛІТА́ННЯ, я, с.

Дія за знач. запліта́ти.

А окрасою їм [дружинам] нехай буде не зовнішнє заплітання волосся та навішання золота або вбирання одеж, але захована людина серця в нетлінні лагідного й мовчазного духа, що дорогоцінне перед Богом (Біблія. Пер. І. Огієнка);

Справжнє українське весілля починається ще задалеко до власне шлюбу. Приготування, випікання короваїв, заплітання віночків – усе це вводило у особливий святковий стан передчуття найбільшого свята в житті (з наук.-попул. літ.).