засідатель

ЗАСІДА́ТЕЛЬ, я, ч.

1. Виборний представник населення, який бере участь у розгляді судової справи.

– Адже ж пан воєвода не розуміє по-нашому і судить нас не сам, а з нашими засідателями (З. Тулуб);

Вже давно Григір домовлявся з друзями організувати дискусію про Космічне Право .. А щоб було наочніше – обрати форму суду. Будуть прокурори і захисники. Судді і засідателі. Свідки і речові докази (О. Бердник).

2. іст. Виборний представник для участі в роботі якої-небудь установи в дореволюційній Росії.

Як настане було пора виборів, то всі клопочуться, кого вибирати за маршала, чи за справника, або засідателя (Панас Мирний);

[Мартин:] Чоботи чисть раз у раз, щоб блищали, як у засідателя; одежа – перве діло (І. Карпенко-Карий);

На той день саме в село приїхав засідатель із писарем з волості (Грицько Григоренко).

△ (1) Наро́дний засіда́тель, юр. – особа, обрана з-поміж громадян країни для участі у здійсненні правосуддя в судах (спільно з професійним суддею).

Коли справу слухає суд за участю народних засідателів, тоді суддя й народні засідателі разом розглядають справу від початку судового засідання й до винесення рішення по суті (з наук. літ.);

Відповідно до статті 127 Конституції України правосуддя здійснюють професійні судді та у випадках, визначених законом, народні засідателі й присяжні (з наук.-попул. літ.);

– Це ж вони .. під час виборів народних засідателів, знаєте, який номер відчубучили? Шапкою на всю сторінку дали: “Кращих людей – до суду!” (О. Гончар);

– Громадяни судді і ви, громадяни народні засідателі! Я не виправдовуюсь... Я знаю, що я винен (М. Білкун);

(2) Прися́жний засіда́тель, іст. – у суді – представник населення, обраний для участі в розгляді цивільних і кримінальних справ.

Після реформи 1864 р. судочинство відбувалося з участю сторін, винність або невинність підсудного встановлювали присяжні засідателі, що підбиралися із заможних верств населення (з наук. літ.);

З-поміж присяжних засідателів було два купці, власник друкарні і директор місцевої гімназії (О. Донченко);

[Стрепсіад:] Присяжних тут не видно засідателів (Борис Тен, пер. з тв. Арістофана).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. засідатель — засіда́тель іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. засідатель — -я, ч. 1》 Виборний представник населення, який бере участь у розгляді судової справи. Народний засідатель — виборний представник, який бере участь у розгляді справ народним судом. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. засідатель — (суду) підсудок Словник чужослів Павло Штепа
  4. засідатель — ЗАСІДА́ТЕЛЬ, я, ч. 1. Виборний представник населення, який бере участь у розгляді судової справи. — Адже ж пан воєвода не розуміє по-нашому і судить нас не сам, а з нашими засідателями, тувимами (Тулуб, Людолови, II, 1957, 94). Словник української мови в 11 томах
  5. засідатель — Засідатель, -ля м. Засѣдатель. Вибрали мене в засідателі. Стор. І. 161. Словник української мови Грінченка