засідатель
ЗАСІДА́ТЕЛЬ, я, ч.
1. Виборний представник населення, який бере участь у розгляді судової справи.
– Адже ж пан воєвода не розуміє по-нашому і судить нас не сам, а з нашими засідателями (З. Тулуб);
Вже давно Григір домовлявся з друзями організувати дискусію про Космічне Право .. А щоб було наочніше – обрати форму суду. Будуть прокурори і захисники. Судді і засідателі. Свідки і речові докази (О. Бердник).
2. іст. Виборний представник для участі в роботі якої-небудь установи в дореволюційній Росії.
Як настане було пора виборів, то всі клопочуться, кого вибирати за маршала, чи за справника, або засідателя (Панас Мирний);
[Мартин:] Чоботи чисть раз у раз, щоб блищали, як у засідателя; одежа – перве діло (І. Карпенко-Карий);
На той день саме в село приїхав засідатель із писарем з волості (Грицько Григоренко).
△ (1) Наро́дний засіда́тель, юр. – особа, обрана з-поміж громадян країни для участі у здійсненні правосуддя в судах (спільно з професійним суддею).
Коли справу слухає суд за участю народних засідателів, тоді суддя й народні засідателі разом розглядають справу від початку судового засідання й до винесення рішення по суті (з наук. літ.);
Відповідно до статті 127 Конституції України правосуддя здійснюють професійні судді та у випадках, визначених законом, народні засідателі й присяжні (з наук.-попул. літ.);
– Це ж вони .. під час виборів народних засідателів, знаєте, який номер відчубучили? Шапкою на всю сторінку дали: “Кращих людей – до суду!” (О. Гончар);
– Громадяни судді і ви, громадяни народні засідателі! Я не виправдовуюсь... Я знаю, що я винен (М. Білкун);
(2) Прися́жний засіда́тель, іст. – у суді – представник населення, обраний для участі в розгляді цивільних і кримінальних справ.
Після реформи 1864 р. судочинство відбувалося з участю сторін, винність або невинність підсудного встановлювали присяжні засідателі, що підбиралися із заможних верств населення (з наук. літ.);
З-поміж присяжних засідателів було два купці, власник друкарні і директор місцевої гімназії (О. Донченко);
[Стрепсіад:] Присяжних тут не видно засідателів (Борис Тен, пер. з тв. Арістофана).
Значення в інших словниках
- засідатель — засіда́тель іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- засідатель — -я, ч. 1》 Виборний представник населення, який бере участь у розгляді судової справи. Народний засідатель — виборний представник, який бере участь у розгляді справ народним судом. Великий тлумачний словник сучасної мови
- засідатель — (суду) підсудок Словник чужослів Павло Штепа
- засідатель — ЗАСІДА́ТЕЛЬ, я, ч. 1. Виборний представник населення, який бере участь у розгляді судової справи. — Адже ж пан воєвода не розуміє по-нашому і судить нас не сам, а з нашими засідателями, тувимами (Тулуб, Людолови, II, 1957, 94). Словник української мови в 11 томах
- засідатель — Засідатель, -ля м. Засѣдатель. Вибрали мене в засідателі. Стор. І. 161. Словник української мови Грінченка