засідатель
ЗАСІДА́ТЕЛЬ, я, ч.
1. Виборний представник населення, який бере участь у розгляді судової справи.
— Адже ж пан воєвода не розуміє по-нашому і судить нас не сам, а з нашими засідателями, тувимами (Тулуб, Людолови, II, 1957, 94).
Наро́дний засіда́тель — виборний представник трудящих, який бере участь у розгляді справ народним судом.
У нашій країні правосуддя здійснюється судом у складі судді і двох народних засідателів (Рад. суд, 1951, 54);
Прокурор і судді не зводили очей з Катрі. Тільки народний засідатель Іван Заруба зиркав на Катрю якось спідлоба (Кучер, Прощай.., 1957, 441).
2. Виборний представник для участі в роботі якої-небудь установи в дореволюційній Росії.
[Виборний:] Я іду із дому. Випроводжав гостя: до мене заїжджав засідатель наш, пан Щипавка (Котл., II, 1953, 10);
Па той день саме в село приїхав засідатель із писарем з волості (Григ., Вибр., 1959, 60).
Прися́жний засіда́тель — особа в буржуазному суді, що залучається до участі в розгляді справи і вирішенні питання про винність підсудного.
З-поміж присяжних засідателів було два купці, власник друкарні і директор місцевої гімназії (Донч., III, 1956, 13).
Значення в інших словниках
- засідатель — засіда́тель іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- засідатель — -я, ч. 1》 Виборний представник населення, який бере участь у розгляді судової справи. Народний засідатель — виборний представник, який бере участь у розгляді справ народним судом. Великий тлумачний словник сучасної мови
- засідатель — (суду) підсудок Словник чужослів Павло Штепа
- засідатель — ЗАСІДА́ТЕЛЬ, я, ч. 1. Виборний представник населення, який бере участь у розгляді судової справи. – Адже ж пан воєвода не розуміє по-нашому і судить нас не сам, а з нашими засідателями (З. Словник української мови у 20 томах
- засідатель — Засідатель, -ля м. Засѣдатель. Вибрали мене в засідателі. Стор. І. 161. Словник української мови Грінченка