1. Великий тлумачний словник сучасної мови

засідатель

засіда́тель

-я, ч.

1》 Виборний представник населення, який бере участь у розгляді судової справи.

Народний засідатель — виборний представник, який бере участь у розгляді справ народним судом.

2》 Виборний представник для участі в роботі якої-небудь установи в дореволюційній Росії.

Присяжний засідатель — особа в суді, що залучається до участі в розгляді справи і вирішенні питання про винність підсудного.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. засідатель — засіда́тель іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. засідатель — (суду) підсудок Словник чужослів Павло Штепа
  3. засідатель — ЗАСІДА́ТЕЛЬ, я, ч. 1. Виборний представник населення, який бере участь у розгляді судової справи. – Адже ж пан воєвода не розуміє по-нашому і судить нас не сам, а з нашими засідателями (З. Словник української мови у 20 томах
  4. засідатель — ЗАСІДА́ТЕЛЬ, я, ч. 1. Виборний представник населення, який бере участь у розгляді судової справи. — Адже ж пан воєвода не розуміє по-нашому і судить нас не сам, а з нашими засідателями, тувимами (Тулуб, Людолови, II, 1957, 94). Словник української мови в 11 томах
  5. засідатель — Засідатель, -ля м. Засѣдатель. Вибрали мене в засідателі. Стор. І. 161. Словник української мови Грінченка