зволікатися
ЗВОЛІКА́ТИСЯ², а́юся, а́єшся, тільки недок.
1. Те саме, що зволіка́ти².
[Ганна:] З якого це побиту ти зволікаєшся і людей багатих відсуваєш від своєї дочки? (М. Кропивницький);
Прийшли вони до палацу Самойловичів, викликали на ґанок за відсутністю поміщиці самого барона. Довго зволікався, а все ж вийшов бундючний барон (Є. Кротевич).
2. Пас. до зволіка́ти² 2.
Галину .. дратувало.., що засідання зволікається (Б. Антоненко-Давидович);
Майже п'ять місяців зволікалися кадрові рішення щодо керівників найважливіших державних департаментів міністерства (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- зволікатися — зволіка́тися дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- зволікатися — див. баритися Словник синонімів Вусика
- зволікатися — -аюся, -аєшся, недок., зволоктися, -лочуся, -лочеишся; мин. ч. зволікся, -локлася, -локлося; док., розм. 1》 Насилу підводитися, вставати, злазити з чого-небудь. 2》 тільки недок. Те саме, що зволікати 4). 3》 тільки недок. Пас. до зволікати 1-3), 5). Великий тлумачний словник сучасної мови
- зволікатися — ЗВОЛІКА́ТИ з чим і без додатка (повільно робити що-небудь, не поспішати з чимось), ТЯГТИ́, ТЯГНУ́ТИ, ЗАТЯ́ГУВАТИ що, з чим і без додатка, БАРИ́ТИСЯ з чим і без додатка, ЗВОЛІКА́ТИСЯ розм., ПРОВОЛІКА́ТИ що і без додатка, розм., МАРУ́ДИТИ розм. Словник синонімів української мови
- зволікатися — ЗВОЛІКА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ЗВОЛОКТИ́СЯ, лочу́ся, ло́чешся; мин. ч. зволі́кся, локла́ся, ло́ся; док., розм. 1. Насилу підводитися, вставати, злазити з чого-небудь. Я зволікся з ліжка, босими ногами пішов до дверей і відчинив (Фр. Словник української мови в 11 томах