1. Словник української мови в 11 томах

зволікатися

ЗВОЛІКА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ЗВОЛОКТИ́СЯ, лочу́ся, ло́чешся; мин. ч. зволі́кся, локла́ся, ло́ся; док., розм.

1. Насилу підводитися, вставати, злазити з чого-небудь.

Я зволікся з ліжка, босими ногами пішов до дверей і відчинив (Фр., IV, 1950, 291);

Параска з печі зволоклася, за гнойком пішла (Тесл., Вибр., 1950, 32).

2. тільки недок. Те саме, що зволіка́ти 4.

[Ганна:] З якого це побиту ти зволікаєшся і людей багатих відсуваєш від своєї дочки? (Кроп., V, 1959, 124);

Прийшли вони до палацу Самойловичів, викликали на ганок за відсутністю поміщиці самого барона. Довго зволікався, а все ж вийшов бундючний барон (Крот., Сини.., 1948, 23).

3. тільки недок. Пас. до зволіка́ти 1-3, 5.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зволікатися — зволіка́тися дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. зволікатися — див. баритися Словник синонімів Вусика
  3. зволікатися — -аюся, -аєшся, недок., зволоктися, -лочуся, -лочеишся; мин. ч. зволікся, -локлася, -локлося; док., розм. 1》 Насилу підводитися, вставати, злазити з чого-небудь. 2》 тільки недок. Те саме, що зволікати 4). 3》 тільки недок. Пас. до зволікати 1-3), 5). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. зволікатися — ЗВОЛІКА́ТИСЯ², а́юся, а́єшся, тільки недок. 1. Те саме, що зволіка́ти². [Ганна:] З якого це побиту ти зволікаєшся і людей багатих відсуваєш від своєї дочки? (М. Словник української мови у 20 томах
  5. зволікатися — ЗВОЛІКА́ТИ з чим і без додатка (повільно робити що-небудь, не поспішати з чимось), ТЯГТИ́, ТЯГНУ́ТИ, ЗАТЯ́ГУВАТИ що, з чим і без додатка, БАРИ́ТИСЯ з чим і без додатка, ЗВОЛІКА́ТИСЯ розм., ПРОВОЛІКА́ТИ що і без додатка, розм., МАРУ́ДИТИ розм. Словник синонімів української мови