1. Словник української мови у 20 томах

злютований

ЗЛЮТО́ВАНИЙ¹, а, е, рідко.

Який злютувався (див. злютува́тися¹).

У хвилини панічного поспіху він ставав злютованим (із журн.);

Увірвався терпець злютованого натовпу (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. злютований — злюто́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. злютований — див. твердий Словник синонімів Вусика
  3. злютований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до злютуватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. злютований — ЗЛЮТО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до злютува́ти. Злютовані одним розчином, усі ланки в піраміді щільно пов’язані між собою (Полт., Повість.., 1960, 512); Кінь заіржав і ударив кованим копитом злютовану морозом землю (Рибак, Переясл. Словник української мови в 11 томах